Вибори. Вибори. Вибори. Що вони навіюють?
Згадується стара бувальщина. Необхідно було вибрати начальника. Зупинились на двох кандидатах. Пішли до українця. Він працював біля хати. - Петре, ми хочемо вибрати тебе начальником. Петро випростався, підійшов до них. - Знаєте, а чи зможу я успішно справлятися з обов’язками начальника? Зрештою мені потрібно порадитись з дружиною. Давайте я за день-два дам вам відповідь.
Пішли до московита. Він сидів на скамєйці біля багатоквартирного будинку. Висловили йому мету приходу. Пєтя тут же піднявся зі скамейки і мовив: - Я готов. Только обождите меня минутку, я пойду в квартиру надену штаны и пойдем.
Для чого згадалась ця бувальщина.
Майже рік тому в суспільстві обговорювалась можливість балотування на посаду президента Вакарчука. Загальна думка «суспільства». - Та який з нього може бути президент! Він співак.
Не згадувалось, що він відмінно закінчив фізичний факультет в ЛДУ, пройшов відповідний вишкіл у вищому навчальному закладі в США. Надзвичайно ерудована, шляхетна людина. Його Батько зробив колосальні позитивні зміни в системі освіти всієї України.
Однак Святослав думав, радився, а час проминув.
Тепер «суспільство» буде вибирати клоуна.
Це дозволяє стверджувати, що комплекс меншовартості міцно сидить в головах українців. |