Рубрики‎ > ‎Політика‎ > ‎

Велика брехня – форма існування Росії (Автор: Величко Лев)

опубліковано 29 лип. 2014 р., 11:58 Степан Гринчишин   [ оновлено 22 серп. 2014 р., 06:33 ]

Англійський лорд Моем (F.H. Maugham. Lies as Allies) сформулював засадничу характеристику великої брехні. Він говорив: «Великій брехні завжди характерна певна сила правдоподібності, тому що широкі маси людей, в своїй примітивній наївності, готові впасти жертвами великої брехні ніж брехні малої, оскільки люди доволі часто брешуть по-дрібному, але не відважуються, соромляться використовувати велику брехню. Їм ніколи б не прийшло в голову фабрикувати колосальні видумки, вони навіть не можуть подумати, що інші мають наглість спотворювати істину настільки безсовісно. І якщо людям ясно показати на фактах брехливість великої брехні, вони все одно будуть сумніватися і продовжувати вишукувати які-небудь інші пояснення, підтверджуючі велику брехню. Тому від найнаглішої брехні завжди що-небудь залишається в думках людини, навіть після того, як велика брехня розвінчана.»

 

Необхідно пам’ятати, оцінюючи події в Росії, що її президентом є людина, яка формувалась у сім’ї співробітника НКВД і котра вчилась не в «институте благородных девиц», не закінчувала цивільний вуз, а пройшла вишкіл в учбових закладах КГБ. У цих закладах особі стверджувалось і стверджується, що для виконання поставленого завдання не потрібно зважати на будь-які моральні норми та писані чи неписані закони. Отже, В.В. Путін, маючи необмежену владу в Росії, формує російське суспільство на основі послідовних великих брехень, які нехтують законами.

 

Методи брехні В.В. Путіна є еталоном для російських правителів та чиновників. Згадайте Кримську кампанію. На твердження, що «ввічливі зелені чоловічки» це солдати російської армії він відповів, що будь-хто може купити в магазині форму російської армії. Більшість присутніх журналістів знали, що це цинічна брехня, однак задоволено посміхалися, чим схвалювали велику брехню.

 

Пером російських журналістів брехні правителів Росії втовкмачуються у голови пересічного росіянина. За вдало виконану партію «бек вокалу» для В.В. Путіна в Кримській кампанії біля 300 російських журналістів були нагородженні орденами і медалями. Однак, їх прізвища не були оприлюднені та й самі нагороджені не оприлюднюють своїх прізвищ. Очевидно, «герої» не дуже хочуть хвалитись вчинками, за які їх нагородили.

 

Ці «герої» систематично вводять в інформаційний простір велику брехню. Достатньо згадати, як по всіх російських центральних і нецентральних телеканалах демонстрували інтерв’ю з «біженкою». А ця «біженка» повторила текст, який їй запропонували для озвучення, «вона особисто бачила як українські силовики на хресті розіп’яли трьохрічного хлопчика, а його маму, прив’язану до танка, волочили аж три рази навколо площі».

 

Більшість правителів Росії та російського суспільства вихованні на брехні. Усі вони вчили «діалектичний та історичний матеріалізм», «історію КПРС». Вони знали про помилковість багатьох тверджень цих дисциплін, однак вголос людина ці неправдиві твердження повторювала як істинні. Якщо б людина почала заперечувати, то в очах сусідів, знайомих вона б виглядала як «не практична людина», «людина, яка не вміє жити». Якщо хтось вголос відважувався заперечити «істини», то співробітники КГБ своїми аргументами переконували людину повірити в те, що твердить офіціоз. Зламана КГБешниками духовно особа вже не могла стати людиною, вона була нездатна на спротив. Тому в російському суспільстві еталоном стають люди, які брешуть – «він вміє жити, бо на брехні досягнув успіху в кар’єрі та грошах», «він бреше, але як гарно бреше».

 

Тому не дивно, що співробітник слідчого комітету Росії розповідає велику брехню: «українська льотчиця Надія Савченко, (яка була в полоні в терористів) добровільно перетнула українсько-російський кордон і аж тоді її затримали російські військові.

 

Люди хочуть солодкої брехні, оскільки вони змучені від жорстокої правди дійсності. Одним із засобів відійти від реальності є «водка». Масове п’янство в Росії – це засіб відійти від реальності і піти в світ ілюзій. Іншим засобом втечі від реальності є телебачення. TV – це психіатр, якого потребує більшість населення. Воно неспроможне виборсатися з нужди і тому будь-яка TV передача із показом чужого заможного життя дає малій людині можливість уявити себе в місцях розкоші, трошки відчути себе безтурботним і щасливим. Тому на російському TV немає передач про реальну картину життя простолюду.

 

Телевізійні серіали про міліцію, прокуратуру, КГБешників дають відчуття малій людині, що до її кривдників з часом влада добереться і кривдника покарають. Але плин часу приносить малій людині нові турботи і старі кривди тьмяніють і відходять та ховаються по камерах сховку в мозку людини. Ніхто ніколи кривдника не покарає, але завдяки таким серіалам маленька людина дурить сама себе і потішає себе думкою про неминуче покарання кривдника.

 

Російські військові збили «Боїнг-777» рейсу «МН-17». Чи визнає це Росія? Очевидно, що ні. Оскільки російський офіціоз відразу запустив велику брехню, стверджуючи, що це зробили українські військові. Нехай Захід і США на фактах доведуть причетність росіян до знищення літака, однак пересічний росіянин і далі буде вишукувати аргументи, щоб заперечити очевидне. Результатом використання цього разу великої брехні буде те, що весь світ визнаватиме, що літак збила Росія, але росіяни не будуть в це вірити.

 

Свого часу В.В. Путін, не зважаючи на писані закони світової спільноти, привів до банкрутства фірму «Юкос», вважаючи, що для КГБешника закони неписані. Однак, сьогоднішня новина – рішення Гаазького суду про виплату Росією 50 мільярдів доларів бувшим акціонерам «Юкоса» – напевне суттєво пришвидшить показ балету «Лебедине озеро» по всіх телевізійних каналах.