«Грегіт» – історико-краєзнавчо-туристичний часопис,

число 7, 2010-2011. стор. 80.

 

«Сумна»

 

Було із нею спілкування святом:

Весела, жартівлива, чарівна.

Щоб ворога дезорієнтувати,

То інше псевдо їй дали – «Сумна».

 

Відома у окрузі районова.

За нею сутички криваві і бої.

Була майстринею ораторського слова,

З відкритим серцем слухали її.

 

Хоч безліч справ, вона ще й віршувала,

Та не про місяць, хмари і зірки, –

Коли свої поезії читала,

Стискались у присутніх кулаки.

 

То були вірші запальні, закличні

(«Здобудемо, або в боях умрем!»)

До боротьби святої, героїчної,

На захист Батьківщини, де живем.

 

Ходила містом як убога жінка:

Закутувалась, горбилась йдучи.

Підслухала, де клацає машинка.

Сказала хлопцям. Викрали вночі.

 

Сама навчилась вправно друкувати,

I вірші, що писала, йшли у друк.

Любила (молода ж) ризикувати.

Все сходило сміливиці із рук.

 

Ніхто не знає, що отам відбулось

В п'ятдесят першім році, у жнива.

В далеку розвідку пішла і не вернулась.

Та пам'ять про сміливицю – жива.