«Грегіт» – історико-краєзнавчо-туристичний часопис, число 7, 2010-2011. стор. 80.
«Сумна»
Було із нею спілкування святом: Весела, жартівлива, чарівна. Щоб ворога дезорієнтувати, То інше псевдо їй дали – «Сумна».
Відома у окрузі районова. За нею сутички криваві і бої. Була майстринею ораторського слова, З відкритим серцем слухали її.
Хоч безліч справ, вона ще й віршувала, Та не про місяць, хмари і зірки, – Коли свої поезії читала, Стискались у присутніх кулаки.
То були вірші запальні, закличні («Здобудемо, або в боях умрем!») До боротьби святої, героїчної, На захист Батьківщини, де живем.
Ходила містом як убога жінка: Закутувалась, горбилась йдучи. Підслухала, де клацає машинка. Сказала хлопцям. Викрали вночі.
Сама навчилась вправно друкувати, I вірші, що писала, йшли у друк. Любила (молода ж) ризикувати. Все сходило сміливиці із рук.
Ніхто не знає, що отам відбулось В п'ятдесят першім році, у жнива. В далеку розвідку пішла і не вернулась. Та пам'ять про сміливицю – жива. |
Рубрики > Поетична сторінка >