«Грегіт» – історико-краєзнавчо-туристичний часопис

 

Народилась у тюрмі

 

Мар'яна народилась у тюрмі

У час зимової, морозної негоди.

«Ліпило» п'яний в камері брудній

Приймав у мами-арештантки роди.

 

Вродилося малесенька дівча

В тюремному отому шумі-гулі.

«Ліпило» по-зміїному сичав:

«Ви все, хахли, достойни только пулі».

 

Хіба то лікар? – Згусток люті й зла.

Була недовго з матір'ю дитина.

А як ходити стала, підросла,

У табірний забрали дитбудинок.

 

Коли бабуся внучку привезла

(А звільнення – то не легенька справа).

Було ганьби тоді на півсела:

Онучка «штокала» і матюкалась.

 

В худенькім тілі злютувався гнів.

Була і неохайна, і ледача.

Надіставалась,бідна, стусанів

Від посіпак – чекісток-доглядачок.

 

Як їй, бабусі, з тим боротись злом?

Не криком, звісно. І не кулаками.

Любов'ю, ласкою щоденною й теплом,

Їх не зазнала дівчинка роками.

 

Відтаювало серце сироти,

Бабусиною ласкою зігріте.

Вже намагалась скрізь допомогти:

Двір підмести чи посуд перемити.

 

Були то післясталінські роки.

Хоч змін в житті з'явилось небагато.

Спитала раз бабусю, де батьки,

І хто вони – її мамуня й тато.

 

Мала іще сиріточка її.

Бабуся не наважилась сказати,

Що тато у одному із боїв

В Повстанській Армії загинув у Карпатах.

 

Тоді вже скаже внучечці про те,

Коли дозріє розсуд у дитини,

Коли закінчить школу, підросте,

Тоді й покаже татову світлину...

 

Була тоді вже зимова пора.

Як знимкували у Карпатах тата.

Стоїть він сам, за ним – крута гора.

Із тризубом на шапці, з автоматом.

 

Про маму ж їй, сиріточці малій.

Тепер хай вже буде усе відомо.

Світлину мами показала їй,

В куфайці і шахтарському шоломі.

 

«Вона жива?» «Ні, доню мила, ні, –

Крізь сльози бабця мовила із сумом.

У шахті темній, десь на глибині,

Загинула. Писали – вбило струмом».

 

Заплакала сиріточка мала

І тілом притулилась до бабусі.

Такої ніжності, любові і тепла

Вона ніде не відчувала досі.

 

Бабуся втратила в Карпатах двох синів

І доню, маму, внучечки Мар'яни.

Зітхнула гірко. До останніх днів

Її онучка, рідна кров, догляне.