Жертви большевицького терору в Краснім

опубліковано 29 січ. 2014 р., 09:58 Степан Гринчишин   [ оновлено 9 лют. 2014 р., 00:58 ]

Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади.

Книга І. Документ №79

 

10 серпня 1941 р.

Вночі 22 червня 1941 р. енкаведисти арештували в Краснім та околиці громадян: в Краснім – Тиктора Андрія, Майбу Василя, Букеду Олексу, Міляновського Василя; в Сторонибабах – Гасьошина Омеля, Гасьошина Гринька, Постолюка Андрія, учителя, Микитюка Максима, учительку Зданевич Дарку; в Куткорі – Мороза Степана, учня VII кл., Бабуха Федора, Криштальского Федора, українського інваліда, Майбу Дениса та лікаря Папроцького Івана (цих трьох арештували рік тому); в Безбрудах – Приставського, Олійника Прокопа, Війтовича Степана; в Острові – Лугового Андрія та Стойку. Всіх їх по-звірськи помордували в золочівській тюрмі. Багатьох з них рідня та близькі розпізнали.

 

Та це ще не всі жертви з Краснянської околиці!

 

За всіх їх, помордованих тільки за те, що були українцями і любили свій нарід, о. Семен відправив у Краснім у неділю, 27 липня, панахиду та виголосив відповідну промову перед великим здвигом народу. Смуток, що огорнув усіх, перемінився в постанову працювати в єдності, працювати, щоб невинна кров не пропала марно.

 

Міль

 

Українські щоденні вісті (Львів). 1941, № 31, 10 серп.