Літопис нескореної України, «Просвіта», Львів, 1993

 

Український хор с. Малковичів Перемишльського повіту; мешканці села знищені польськими шовіністами у 1945 році

 

 Родина Сергія Бачинського, зліва направо – Сергій Васильович (1879 – 1941), розстріляний; Наталя (дочка), 1929 р.н., із Кременчука, закінчила гімназію, у 1940 році депортована з матір’ю та братом у Казахстан, вдруге заарештована 1949 року, засуджена на 25 років ув’язнення, звільнена 1956 року; Марія Никонорівна (дружина), 1893 р.н., закінчила гімназію, вчителька; Михайло (син), 1930 р.н., із м. Рівне, закінчив Львівський політехнічний інститут, вдруге заарештований 1948 року, перебував під слідством понад рік

 

 

Сергій Бачинський (1879 – 1941), із с. Чечелівки на Катеринославщині, закінчив Паризький і Тулузький університети, член Центральної Ради, агроном і вчитель (1921 – 1935), заарештований НКВД 29 лютого 1940 року, розстріляний у Києві. Фото з архіву НКВД

 

Борис Бачинський (1883 – 1938), із м. Катеринослава, закінчив Київський університет, заарештовувався царським (1905) та більшовицьким режимами(1924, 1931 і 1938), розстріляний у Києві

 

 

Сидить четвертий зліва – Леонід Бачинський. Закінчив Київський університет, заступник міністра військових справ УНР, співзасновник «Пласту» на Закарпатті, помер 1989 року

 

 Члени «Союзу Українок», читальні «Просвіта» та драматичного гуртка із с. Синевідська Вижнього на Львівщині, у другому ряді четвертий зліва – греко-католицький священикЮліян Левинський

 Українські дівчата у народних строях із с. Дусівців Перемишльського повіту (тепер Республіка Польща)

 

 

Танасій Мохнатчук, «Прудкий», «Наливайко» із с. Космача на Івано-Франківщині, член ОУН (1940), з 1942 року – станичний, з 1948 року – районний провідник ОУН, загинув 15 жовтня 1953 року у рідному селі