Герої не вмирають!

опубліковано 30 черв. 2016 р., 12:00 Степан Гринчишин   [ оновлено 28 лип. 2016 р., 10:20 ]

Оперний співак із світовим ім'ям Василь Сліпак, який 19 років прожив у Франції, загинув 29 червня на Донбасі від кулі снайпера

  

 

 

Вранці 29 червня Україна втратила свого славетного сина, оперного співака Василя Сліпака. Бійця АТО "Міфа". Тобто "Мефістофеля". Українця, львів'янина і парижанина. Він загинув у районі Дебальцевого, в бою.

 

"Відбивали атаку сепарів, за участю арти, військової техніки. Василь загинув від кулі снайпера, із автоматом в руках", – розповів журналісту depo.ua командир Василя Олександр із позивним "Друг Подолянин".

 

Василь був кулеметником. В нього залишилися батьки і старший брат. Чи були діти, дружина чи кохана дівчина, Олександр не знає. Каже, що "Міф" воював із ними всього півтора тижні, не встигли толком познайомитися.

 

Військовий медик Яна Зінкевич повідомляє, що він отримав смертельне поранення у нижню частину тулубу. Тіло знаходиться в прифронтовому морзі. Забирати Василя, можливо, приїде старший брат Орест (батьки мешкають в Італії).

 

Саме Орест колись відвів малого Василька "на музику" – дитина почала співати майже тоді, коли і говорити. В шість років Василь удерся на стіл на сільському весіллі і заспівав "Розкажи мені, любишь ти чи ні? І в очах сія: "Я – навік твоя".

 

Пройшло чотири роки і старший брат відвів Василя до хорової капели "Дударики".

 

У 1994 році на міжнародному конкурсі у Франції 20-річний студент Львівської консерваторії отримав гран-прі, а в 96-му підписав контракт з "Опера Бастилія". Партію чотирьох дияволів з опери Оффенбаха "Казки Гофмана" він співав так, що глядачі прозвали його Мефістофелем.

 

А ось арія "Тореадор" за виконання якої Василь отримав приз "Найкращій чоловічий виступ" на міжнародному фестивалі оперних співаків в Армеле.

 

Василь жив у Франції, зробив чудову кар’єру, але від Батьківщини це його не віддалило. Коли почався Майдан, він, не маючи можливості поїхати в Україну (в нього був підписаний контракт із оперою), влаштовував акції на підтримку України у Франції.

 

Паризькі українці збиралися, у фонтана Сан-Мішель. Це там, де колись було вбито Симона Петлюру.

   

 

Василь пишався першим волонтерським успіхом – "Фордом", купленим для "Правого сектору" на кошти від однієї паризької маніфестації.

 

Пишався, але вважав, що цього замало. Проживши 19 років у Франції, він полишив зіркове європейське життя и приїхав захищати свою Батьківщину.

   

 

 

Так Василь виглядав під час роботи в опері, у Парижі. Доглянутий чоловік із аристократичною блідістю та доглянутим волоссям.

  

 

А таким він став на Донбасі і тільки на згадку про сцену обрав собі позивний "Мефістофель". Хоча і його для зручності скоротили до "Міфа"... Бо "Мефістофель" дуже довго кричати у рацію 

 

Воював у складі ДУК "Правий сектор".

 

"Все почалося з волонтерства, "ДУК ПС" були перші наші хрещеники, ми їх так називаємо. Ми їм допомагали всією нашою волонтерською організацією "Fraternité Ukrainienne/Українське братство". Перші, кому ми допомогли був 7-й батальйон "ДУК ПС", я знав цих людей і так сталося, що я тут, але це міг бути й інший якийсь батальйон. Ось так волонтерство природно переросло в активну участь", – розповідав "Міф" журналістам.

 

З минулого літа Василь змінив кілька підрозділів, розповіли depo.ua в головному штабі ДУК ПС. Останнім його підрозділом стала штурмова рота ДУК.

 

Останні дописи на сторінці Василя Сліпака у "Фейсбуці" – про справи. Збирав гроші для побратимів, бо був не тільки бійцем, а й волонтером. Шукав 50 чорних беретів. Хто зна для чого. Френди жартували, мовляв, є хутрові. Чи рожеві.

 

Сьогодні вранці жарти змінилися десятками питань. "Живий?", "Василю, ти живий?", "Що ж ти, братику, накоїв..."

 

Василь Сліпак пішов! Пішов у вічність... Він залишив нам ці слова.

 

Для моїх всіх!

Націоналіст ненавидить тільки ворога і зрадника... і готовий його знищувати та знешкоджувати до останньої краплі ЇХ крові і звичайно готовий віддати за святі ідеали УССД найдорожче – своє життя!

 

Поза цим:

- націоналіст по дефініції може тільки ЛЮБИТИ своє, своїх, своїми, зі своїми…

- всі брати і сестри, ви мої, бо: Ви розумні, розвинуті, відкриті, відверті, думаючі, адекватні, глибокі, чесні, сміливі, солідарні, незламні, безкомпромісні, правдолюбиві, нелицемірні, гідні, високоморальні, справжні і люблячі!

 

Мені здається, тоді дуже багато питань відпаде і також тих, хто цими якостями не володіє.

 

Бажаю Вам і собі розвиватися завжди в такому найпозитивнішому напрямі і творити це навколо Вас!

 

Тоді, не тільки ми будемо пишатися нашою нацією, а також інші будуть пишатися нами і ставити нас в приклад іншим...

 

Подумайте трошки над цим...

 

Україна для нас понад Усе і ми її зробимо дійсно такою, як би ми хотіли бути самі в ній!

Ну, а поки що х....мо окупанта-москаля до останнього на нашій землі.

 

СЛАВА НАЦІЇ!