Допити брата Михайла. (Автор: Горинь Богдан)

опубліковано 18 черв. 2017 р., 07:22 Степан Гринчишин   [ оновлено 16 вер. 2017 р., 03:46 ]

 Витяг з книги: «Не тільки про себе. Книга друга. Частина XIX.» (Автор: Горинь Богдан)

 

17 червня минула чергова річниця народження Людини, лідера національно-визвольної боротьби на Західній Україні в другій половині ХХ століття – Михайла Гориня. До Вашої уваги пропонується протокол допитів. Прочитайте їх та відчуйте сутність минулого.

 

 

Знайомство з протоколами допитів брата – Михайла Гориня – наводить на думку, що його становище було набагато складнішим від мого. Йому уже в перші дні довелося відбивати атаки кагебістів.

 

У протоколі огляду речей, які мали при собі Михайло Горинь і його дружина Ольга, записано, що "Супруги Горынь в 13-40 часов 26 августа были задержаны на ст. Красне Львовской ж. д. и доставлены вместе с вещами, которые были при них, в помещение следотдела УКГБ по Львовской области, где и был произведен осмотр этих вещей".

 

У результаті огляду було вилучено кілька листів від різних знайомих, які мала із собою дружина брата Михайла Ольга, дві відзняті у Криму, не проявлені фотоплівки та інші речі. У кінці протоколу огляду зазначено, що документи під номерами 1-12 вилучено й залишено у слідчому відділі УКГБ по Львівській області. Після складення протоколу огляду, слідчий слідчого відділу УКГБ капітан Малихін о 18-10 почав допит, який тривав до 20-40. Слідчого цікавила думка брата Михайла про літредактора відділу публікацій Львівського обласного архіву Мирославу Зваричевску, затриману кагебістами двома днями раніше, 24 серпня. Брат відповів: "Зварычевская имеет правильные взгляды на жизнь и является советским человеком".

 

У ті години, коли брат Михайло давав відповіді на поставлені питання, у сусідньому кабінеті інший слідчий УКГБ – капітан Володін – допитував затриманого 26 серпня завідувача кабінету франкознавства Львівського державного університету імені І. Франка Михайла Косіва, допит якого почався о 18-15 і тривав до 23-40. На поставлені питання підозрюваний М. Косів відповів:

"Хочу сказать, что от Горыня Михаила я получил документы "Виступ І. Дзюби на вечорі пам'яті В. Симоненка" и "З приводу процесу над Погружальським" по два экземпляра. Лично мне со слов Горыня Богдана известно, что он купил машинку, но для какой цели, он мне не говорил" (Там само. – Т. 9. – Арк. 75).

 

Після кількагодинного допиту Михайла Косіва повезли на його помешкання робити обшук. На запитання, чи є у нього антирадянські документи, Косів "заявил, что у него имеются антисоветские документы, и выдал следующие документы (согласно прилагаемой описи)":

 

1. Про сучасне і майбутнє України (неповні тези для обговорення).

2. Відповідь діячам культури в УРСР від діячів культури в Америці і Канаді.

3. Література і псевдолітература на Україні.

4. Класова та національна боротьба на сучасному етапі розвитку людства.

5. Відповідь матері В. Симоненка Щербань Г. Ф. та інші (відповідно до склавшого списку)" (Там само. – Арк. 19)).

 

Маючи в руках перші покази свідків, чекісти повезли брата Михайла на його квартиру, де було зроблено обшук, що почався 26 серпня о 22-50 і закінчився 27 серпня о 4 год. ранку. Серед 53-х вилучених позицій були: книга "Україна. Сучасне і майбутнє. Збірник статей" (видання УГВР, 1959); фотокопія книги Мирослава Прокопа "Україна і українська політика Москви" (Мюнхен, 1956); фотокопія книги "Записки наукового товариства ім. Шевченка" (Париж - Чикаго, 1962); рукопис на трьох сторінках "З приводу процесу над Погружальским"; 10 магнітофонних бобін, друкарська машинка "Москва" й окремий футляр від неї та інші матеріали та речі.

 

Про складну ситуацію, в якій опинився брат, дають уявлення питання, поставлені слідчим Малихіним під час його допиту, коли його, як і мене, вранці 27 серпня привезли у слідчий ізолятор КГБ.

 

Вопрос. При обыске в вашей квартире была обнаружена рукопись на двух листах, начинающаяся словами "24 квітня 1965 року..."

Ответ. Эта рукопись попала ко мне случайно, при каких обстоятельствах – а об этом показывать не буду. С ее содержанием никого не знакомил.

 

Вопрос. При обыске в Вашей квартире была обнаружена книга антисоветского содержания "Україна. Сучасне і майбутнє", изданная в 1959 году за границей. Где Вы приобрели эту книгу и кому передавали ее для прочтения?

Ответ. На этот вопрос я отвечать отказываюсь.

 

Брата Михайла і його дружину Ольгу помістили в різні камери слідчого ізолятора. Ця ситуація найбільше дошкуляла братові, який під час допитів постійно наголошував, що дружина нічого не знає про літературу, яка у нього вилучена, не знайома з нею, оскільки була зайнята доглядом за малою донечкою. 28 серпня за підписом старшого слідчого капітана Клименка і начальника слідчого відділу УКГБ підполковника В. Сєргадєєва було винесено постанову:

«Задержанную Горынь Ольгу Павловну из-под стражи освободить.»

 

Людина – дивне і найменше прогнозоване Боже сотворіння. Можна передбачити, як у певних ситуаціях будуть поводити себе звірі й птахи, але цього не можна сказати про людину. Від біблійних часів людська натура схильна до роздвоєння, у ній правдивість, щирість, доброзичливість, хоробрість, чесність, безкорисливість нерідко межують з боягузтвом, нечесністю, заздрістю, лукавством та іншими споконвічними людськими хворобами. Щоб прикрити співжиття тих протилежностей, людям у складних ситуаціях часто доводиться одягати на душу маску. Коли я цю думку перед арештом висловив відомому львівському графіку Леопольду Левицькому, він, задумавшись, відповів: "То було б дуже добре, якщо б людина мала одну маску, але в неї їх набагато більше".

 

Не слід дивуватися, що переляканий арештом, можливою втратою наукової кар'єри, маючи різні фізичні болячки, Михайло Косів під час перших допитів 27 і 28 серпня слідчому Володіну розповів, що вилучені у нього під час обшуку антирадянські документи отримав від Гориня Михайла, а на допиті 29 серпня не менш перелякана Мирослава Зваричевська (її допитував старший слідчий слідчого відділу УКГБ капітан Клименко) на поставлені запитання, від кого вона отримала антирадянські документи, вилучені у неї під час обшуку, відповіла:

 

"Все тексты, отпечатанные на пишущей машинке, такие как: "З приводу процесу над Погружальським", "Класова та національна боротьба на сучасному етапі розвитку людства", "Відповідь матері В. Симоненка Щербань Г. Ф.", "Выступление И. Дзюбы на вечере памяти В. Симоненка" и другие – все это я брала у Михаила Горыня". (Там само. – Арк.87).

 

Отримавши від Зваричевської ці покази, старший слідчий капітан Клименко передав їх старшому слідчому капітану Малихіну, який під час допиту брата 31 серпня почав чергову атаку.

 

Вопрос. На допросе 29 августа 1965 года Зваричевская Мирослава Васильевна показала, что она от Вас получила отпечатанный на пишущей машинке текст антисоветского содержания, озаглавленный "З приводу процесу над Погружальським". Расскажите, при каких обстоятельствах Вы передали эту работу Зваричевской.

Ответ. С содержанием статьи "З приводу процесу над Погружальським" я знаком, однако Зваричевской Мирославе Васильевне читать эту статью я не давал.

 

Вопрос. На том же допросе Зваричевская Мирослава Васильевна показала, что Вы лично давали ей читать статью антисоветского содержания, озаглавленную "Класова та національна боротьба на сучасному етапі розвитку людства". Расскажите, как это было.

Ответ. Статья "Класова та національна боротьба на сучасному етапі розвитку людства" мне не известна, я ее не читал и Зваричевской Мирославе Васильевной читать не давал.

 

Вопрос. Тогда же Зваричевская Мирослава Васильевна показала о том, что она получила от Вас тексты "Відповідь матері В. Симоненка", выступление И. Дзюбы на вечере памяти В. Симоненка и другие. Намерены ли Вы правдиво показать по этому вопросу?

Ответ. Перечисленные тексты я Зваричевской не давал читать. Но с этими документами был знаком.

 

Протокол я прочитал. Все записано правильно                                             Горинь

Ст. следователь УКГБ ст. лейтенант                                                                  Малыхин

(Там само. – Т. 1. – Арк. 107-109)

 

На допиті 11 вересня Зваричевська доповнила свої покази:

 

"Документ антисоветского националистического содержания под названием "Сучасний імперіалізм" я читала летом 1965 года. Этот документ я прочитала на квартире Горынь Михаила (Там само. – Т. 6. – Арк. 118).

 

А на допиті 16 вересня, доповнюючи попередні покази, Зваричевська розповіла: "Вместе с текстом "Сучасний імперіалізм" Горынь дал мне для ознакомления "Замечания" на этот документ. Они были написаны карандашом на листах бумаги, как мне тогда показалось, рукой Горыня. Сколько было листов всех, я сейчас не помню" (Там само. – Арк. 123).

 

З 25 жовтня старший слідчий капітан Клименко почав вести протоколи українською мовою. На його запитання М. Зваричевська відповіла:

 

«У поширенні літератури ми підтримували найтісніші зв'язки з Києвом, і поезія чи статті, які тим чи іншим шляхом потрапляли до Львова, уже тут розмножувались» (Там само. – Т. 1. – Арк. 143).

 

Підсумок своїх контактів з Михайлом Горинем Зваричевська зробила під час допиту 15 грудня, що тривав з 10-20 до 18-30:

 

"Повинна зазначити, що на квартирі Михайла Гориня я ознайомилася з документами "Сучасний імперіалізм", із його "Зауваженнями" у вигляді чорнових заміток, з програмним документом "Стан і завдання українського визвольного руху" (неповні тези для обговорення)" ( Там само. – Арк. 219).

 

ЧЕРГОВІ АТАКИ

Під час допиту 29 вересня слідчий Малихін атакував брата показами Михайла Косіва:

Вопрос. Давали ли Вы читать Косив Михаилу Васильевичу статью «Сучасний імперіалізм», если давали, то когда это было?

Ответ. Точно я не помню, но думаю, что эту статью я Косиву Михаилу не давал читать.

 

Вопрос. На допросе 26 августа и 20 сентября 1965 года Косив Михаил Васильевич показал, что Вы давали ему читать статью "Сучасний імперіалізм" и по этой статье обменялись с ним мнениями. Расскажите, как это было?

Ответ. Я не отрицаю показаний Косив Михаила, возможно, это так и было, но я не помню этого случая. Знаю только одно и могу утверждать уверенно, что статью "Сучасний імперіалізм" я ему домой не давал.

 

Вопрос. Покажите, когда и при каких обстоятельствах Вы дали Косив Михаилу Васильевичу документ антисоветского содержания "Про сучасне і майбутнє України" (неповні тези для обговорення)?

Ответ. По этому вопросу я ответил ранее и поясняю, что не имел у себя документа, озаглавленного "Про сучасне і майбутнє України". Здесь Косив что-то путает.

 

Вопрос. Вам оглашаются показания обвиняемого Косив Михаила Васильевича от 11 сентября 1965 года, в котором он утверждает, что документ антисоветского содержания "Про сучасне і майбутнє України" он получил от Вас, описывая обстоятельства, при которых Вы вручали этот документ. Причем из Ваших разговоров он понял", что должен высказать Вам свое мнение и замечания по поводу содержания этого документа. Почему Вы это скрываете?

Ответ. Я внимательно ознакомился с показаниями Косив Михаила по этому вопросу и его показания не подтверждаю, так как документа "Про сучасне і майбутнє України" я Косиву не давал.

 

Вопрос. Давали ли Вы читать Косив Михаилу Васильевичу документ под названием "Відповідь діячам культури УРСР від діячів української культури в Америці і Канаді"?

Ответ. Я не давал читать Косив Михаилу статьи "Відповідь діячам культури УРСР від діячів української культури в Америці і Канаді". Я у себя этой статьи не имел, хотя и читал ее. Кто мне давал читать эту статью, не помню.

 

Вопрос. На допросе 28 августа 1965 года Косив Михаил Васильевич показал, что документ, озаглавленный "Відповідь діячам культури УРСР від діячів української культури в Америці і Канаді" он получил от Вас в мае сего года. Так ли это?

Ответ. Показания Косив Михаила Васильевича я не подтверждаю, так как я этой статьи ему не передавал.

 

Вопрос. Давали ли Вы Косив Михаилу Васильевичу статью антисоветского содержания "Література і псевдолітература"?

Ответ. Я читал статью "Література і псевдолітература". Кто мне ее давал читать, не помню, но Косиву Михаилу я этой статьи не давал.

 

Вопрос. На том же допросе Косив Михаил Васильевич показал, что он читал статью "Література і псевдолітература" весной этого года у Вас на квартире, а затем он взял эту статью себе. Подтверждаете ли Вы показания Косив Михаила Васильевича по этому вопросу?

Ответ. Показания Косив Михаила я не подтверждаю, так как я лично статьи "Література і псевдолітература" не имел.

 

Вопрос. Давали ли Вы читать Косив Михайлу Васильевичу статьи "Класова та національна боротьба на сучасному етапі розвитку людства" и "Відповідь матері В. Симоненка"?

Ответ. Я не помню, давал ли я Косив Михаилу статьи "Класова та національна боротьба на сучасному етапі розвитку людства" и "Відповідь матері В. Симоненка" или нет.

 

Вопрос. На допросе 29 августа 1965 года Косив Михаил Васильевич показал о том, что статьи "Класова та національна боротьба на сучасному етапі розвитку людства" и "Відповідь матері В. Симоненка" он получи от Вас вместе со статьей "Література і псевдолітература". Так ли это?

Ответ. На этот вопрос мне трудно ответить, так как я не помню, чтобы Косиву Михаилу я давал эти статьи.

 

Вопрос. Давали ли вы Косив Михаилу Васильевичу статью антисоветского содержания "Українська освіта в шовіністичному зашморзі"?

Ответ. Возможно, что я давал читать Косив Михаилу статью "Українська освіта в шовіністичному зашморзі", так как на протяжении 1964-1965 годов он неоднократно брал у меня статьи и другие документы, которые не были напечатаны в советской прессе, но какие именно, я не помню.

 

Вопрос. На допросе 29 августа сего года Косив Михаил Васильевич показал, что он получил от Вас два экземпляра статьи "Українська освіта в шовіністичному зашморзі" в феврале или марте 1965 года и Вы, передавая два экземпляра этого документа, просили Косива, чтобы он кому-либо дал почитать эту статью. Так ли это?

Ответ. Давал ли я Косиву Михаилу два экземпляра статьи "Українська освіта в шовіністичному зашморзі", не помню. Но я хочу уточнить его показания. В наших отношениях с Косив Михаилом не было никогда приказных форм с обоих сторон. Наши отношения строились на взаимном уважении. Он был желанным гостем моей семьи. И когда Косив Михаил получал от меня какие-либо материалы, то это всегда было результатом его личного желания, и его частые посещения моей квартиры (по несколько раз в неделю) были в основном (не возражаю, что и я его приглашал к себе) результатом его инициативы.

 

Вопрос. Косив Михаил Васильевич на допросе 29 августа 1965 года показал о том, что вы дали ему документ "До письменниці Ірини Вільде та її земляків, які не бояться правди". Покажите, когда и при каких обстоятельствах Вы передали Косив Михаилу этот документ?

Ответ. Я думаю, что этого документа Косиву Михаилу не давал, так как я его лично даже не читал. Была ли статья "До письменниці Ірини Вільде та її земляків, які не бояться правди" у меня вообще, не помню.

 

Вопрос. На допросе 16 сентября 1965 года Косив Михаил Васильевич показал, что он получил у Вас статью под названием "Ночь смерти Сталина". Скажите, при каких обстоятельствах Вы передали эту статью Косиву Михаилу и где Вы ее приобрели?

Ответ. Статью "Ночь смерти Сталина" Косиву Михаилу я не давал и сам ее не имел.

 

Вопрос. Косив Михаил Васильевич также показал о том, что Вы передали ему два экземпляра статьи "З приводу процесу над Погружальським". Скажите, с какой целью Вы ему дали два экземпляра этой статьи?

Ответ. Да, я дал Косив Михаилу статью "З приводу процесу над Погружальським", но получил ли он от меня два экземпляра этой статьи – не помню. Но если я ему дал два экземпляра, то только потому, что Косив просил меня об этом.

 

Вопрос. Какие документы антисоветского содержания вы получали от Косив Михаила Васильевича и когда это было?

Ответ. Косив Михаил раз или два раза давал мне материалы, которые не печатались в советской прессе. Были ли это материалы антисоветского содержания, не помню. Это было осенью 1964 года. Названия документов не помню.

 

Протокол я прочитал. Все записано правильно                                                Горинь

Ст. следователь следотдела УКГБ капитан                                                        Малыхин

(Там само. – Т. 2. – Арк. 15-32)

 

Під час допиту 30 вересня слідчий Малихін заявив братові Михайлу:

 

Вопрос. Установлено, что статьи "Відповідь матері В. Симоненка", "Відповідь діячам культури УРСР від діячів української культури в Америці і Канаді", "Українська освіта в шовіністичному зашморзі", "Класова та національна боротьба на сучасному етапі розвитку людства", "Література і псевдолітература", изъятые у Косив Михаила Васильевича, были напечатаны на пишущей машинке, принадлежащей Масютко Михаилу Савичу. Косив же утверждает, что эти документы он получил от Вас. Покажите, от кого Вы получили вышеуказанные документы?

Ответ. На предыдущем допросе я показал, какие документы у меня брал Косив Михаил. С этими документами лично я знакомился в разное время (я не имею в виду статьи "Відповідь діячам культури УРСР від діячів української культури в Америці і Канаді", которой у меня вообще не было). В то время я не был знаком с Масютко Михаилом и поэтому не мог получать от него эти статьи. От кого я получил статьи "Відповідь матері В. Симоненка", "Українська освіта в шовіністичному зашморзі", "Класова та національна боротьба на сучасному етапі розвитку людства", "Література і псевдолітература на Україні" не помню.

 

Протокол я прочитал. Все записано правильно                                            Горинь

Ст. следователь УКГБ капитан                                                                           Малыхин

(Там само. – Арк. 33 - 38)

 

Проте чи не найбільшим ударом для брата були пред'явлені йому в процесі слідства матеріали, вилучені за два дні до його арешту під час обшуку 24 серпня у тодішнього конструктора-модельєра Львівського проектно-конструкторського інституту легкої промисловості Ярослави Менкуш.

 

На допиті 27 серпня тодішній студент вечірнього відділу історичного факультету Львівського державного університету ім. І. Франка Іван Гель, на якого мусив бути дуже сильний тиск із залякуванням і погрозами, дав покази, що матеріали, які він передав для друкування Ярославі Менкуш, отримав від Михайла Гориня. На вилученій під час обшуку в Ярослави Менкуш статті "Сучасний імперіалізм" брат своєю рукою зробив редакторські правки і помітки, окремі речення викреслив, внизу сторінки поставив низку знаків питання. Фотокопія цієї статті з редакторськими правками і помітками брата Михайла підшита до кримінальної справи № 107. На останньому аркуші фотокопії зазначено:

 

"Подлинник настоящего документа находится в уголовном деле № 115 по обвинению Гель Ивана Андреевича и Менкуш Ярославы Михайловны. Ст. следователь к-н Клименко" (Там само. – Т. 19. – Арк. 11 - 22).

 

Під час допиту брата Михайла 3 вересня (допит тривав з 10-40 до 20-00) слідчий Малихін у присутності заступника прокурора Львівської області старшого радника юстиції Старикова поставленими братові запитаннями дав зрозуміти складність його ситуації:

 

Вопрос. На допросе 27 августа 1965 года Гель Иван Андреевич показал, что он неоднократно получал от Вас литературу антисоветского содержания, а также Вы лично поручали ему размножать такую литературу. Покажите, как это было?

Ответ. Показания Гель Ивана я не подтверждаю, так как я ему антисоветской литературы никогда не давал и не поручал ему эту литературу размножать.

 

Вопрос. На допросах Вам оглашены показания Зваричевской Мирославы Васильевны, Старака Теодозия Васильевича и Гель Ивана Андреевича, в которых они показали о том, что получали от Вас литературу антисоветского содержания. Такая же литература была изъята у Вас при обыске. Почему и с какой целью Вы скрываете о своей преступной деятельности?

Ответ. Показания Зваричевской Мирославы, Старака Теодозия и Гель Ивана не соответствуют действительности и по этой причине я не могу их подтвердить. С изъятой у меня при обыске антисоветской литературой я никого не знакомил.

 

Протокол я прочитал. Все записано правильно                                             Горинь

Ст. следователь УКГБ ст. лейтенант                                                                   Малыхин

 

Зам. прокурора Львовской области

ст. советник юстиции                                                                                                Стариков

(Архів УСБУ ЛО. – Спр. П. 20227. – Т. 1. – Арк. 134)

 

17 грудня на запитання слідчого УКГБ лейтенанта Тарасенка з участю помічника прокурора Львівської області молодшого радника юстиції Васильєва Іван Гель відповів:

"На початку серпня 1965 року я отримав від Гориня Михайла для розмноження надруковану на машинці статтю різко антирадянського націоналістичного змісту під назвою "Сучасний імперіалізм" і рецензію на цю статтю під назвою "Зауваження". Обидва ці документи я в середині серпня 1965 року передав для розмноження Менкуш Ярославі" (Там само. – Т. 12. – Арк. 85).

 

Таким чином, на голову брата Михайла звалилась купа показів, про які йому говорили не зразу, а поступово, відповідно до розробленого чекістами сценарію. З вересня 1965 року, в той день, коли під дією психотропних препаратів я ледве пересував по камері ноги, слідчий Малихін пред'явив братові Михайлу постанову про притягнення його до відповідальності як звинуваченого:

 

"Ст. следователь УКГБ ст. лейтенант Малыхин, рассмотрев материалы уголовного дела № 107 в отношении Горынь Михаила Николаевича, 1930 г. рождения,

 

Постановил:

Привлечь Горынь Михаила Николаевича по настоящему делу, предъявив ему обвинение в преступлении, предусмотренном ст. 62 ч. 1 УК УССР, о чем объявить ему под расписку в настоящем постановлений.

 

Копию постановления направить прокурору Львовской области.

 

Ст. следователь УКГБ                                                                                      Малыхин

"Согласен".

Начальник следственного отдела УКГБ

Підполковник                                                                                                     В. Сергадеев

   

Постановление мне объявлено 3 сентября                                                  Горинь"

 

Кожний новий допит заганяв брата в глухий кут, з якого важко було знайти вихід. 4 вересня під час допиту, що тривав з 11-00 до 17-40, слідчий пред'явив братові один з найважливіших документів звинувачення:

 

Вопрос. Вам предъявляется рукопись на 6 листах бумаги, исполненная карандашом, озаглавленная "Зауваження". Знакома ли Вам эта рукопись?

Ответ. Ознакомившись с предъявленной мне рукописью, озаглавленной "Зауваження", я опознал ее и заявляю, что эта рукопись написана мною и я являюсь ее автором. Статья "Зауваження" написана мною по поводу работы "Сучасний імперіалізм" неизвестного мне автора. Как я припоминаю, "Зауваження" написаны примерно 3-4 месяца тому назад, а систематизированы мною же в первых числах августа сего года, перед отъездом на отдых в Феодосию. Эту рукопись я передал для ознакомления одному человеку, фамилию которого не назову.

 

Вопрос. От кого и когда вы получили статью "Сучасний імперіалізм"?

Ответ. Получил я эту статью примерно в мае 1965 года. Отпечатана она была на пишущей машинке примерно на 8-10 листах. Кто является автором "Сучасного імперіалізма" – я не знаю и это не было указано в тексте. От кого получил эту статью и кому передал, я отвечать не буду.

 

Вопрос. Знаете ли Вы Менкуш Ярославу Михайловну, в положительном случае в каких взаимоотношениях с нею находитесь?

Ответ. С Менкуш Ярославой Михайловной я не знаком и такой фамилии не слыхал.

 

Вопрос. Предъявленные Вам записи, озаглавленные "Зауваження", были изъяты у Менкуш Ярославы Михайловны. Поясните, каким путем эта рукопись попала к ней?

Ответ. Лично я Менкуш этой рукописи не давал. Как попала к ней моя рукопись – не знаю.

 

Вопрос. На допросе 27 августа 1965 года Гель Иван Андреевич показал, что он лично получил от Вас статью "Сучасний імперіалізм", которая была отпечатана на пишущей машинке. Так ли это?

Ответ. Показания Геля Ивана Андреевича я не подтверждаю, так как я ему статьи "Сучасний імперіалізм" не давал.

 

Вопрос. На том же допросе Гель Иван Андреевич показал, что вместе со статьей "Сучасний імперіалізм" Вы ему дали рукописный текст "Зауваження". Так ли это?

Ответ. На этот вопрос я отвечать пока не буду"

(Там само. – Т. 1. – Арк. 136-137).

 

Ускладнював ситуацію той факт, що знайдені 24 серпня під час обшуку в помешканні Ярослави Менкуш "Зауваження" були рецензією на статтю "Сучасний імперіалізм", а знайдений у мене машинописний текст на двох сторінках, що починався словами: "Мета статті не та...", був відповіддю автора документа "Сучасний імперіалізм" на "Зауваження". Фатальним моментом тих "Зауважень" було твердження про необхідність в існуючих умовах різних форм боротьби за волю України, не виключаючи збройної:

 

"Першою і вирішальною запорукою нашого успіху є висока національна свідомість народу і готовність в найбільш вигідний час взятись за зброю".

 

Важко сказати, чому й під яким настроєм брат Михайло, ігноруючи реальний стан тотального контролю, коли про збройну боротьбу не могло бути й мови, написав ці радикальні слова, що випадали із загального контексту національно-культурного руху. У цьому питанні в мене з братом були розходження. Я був і залишився прихильником еволюційних, поступових, за можливості стимульованих суспільних змін. Саме такі настрої панували у той час серед кола моїх знайомих у Києві, з якими я підтримував тісніші зв'язки, ніж брат Михайло. Згадуючи про цей час, Іван Дзюба у збірнику "Спрага" розповідає:

 

"Я пропонував такий шлях – не підпільна діяльність, тому що вона приречена за наших умов, даватиме тільки привід для того, щоб винищити все шляхом провокацій. Так мені здавалось. А ми маємо повне право легально діяти. Ми нічого не робимо протидержавного. Протизаконного. Просто вимагаємо, щоб здійснювалося те, що записано в Конституції, в Програмі партії: рівноправність, розвиток культури, розвиток мови, навіть право виходу з СРСР – усе це записано в Конституції. Ми на конституційних засадах стоїмо й повинні легальної відкрито за це боротися"

(Дзюба І. Спрага. – К., 2001. – С.38).

 

Іншими словами, Іван Дзюба сповідував еволюційний шлях розвитку, який мені тоді (та й нині) видавався єдино правильним. Робесп'єри та їхні послідовники завжди були мені осоружні. На моє переконання, революційні гасла, виголошувані окремими учасниками руху шістдесятників, були більше на шкоду, ніж на користь тому рухові. Коли вийде третя книга документального роману-есе "Не тільки про себе", читач матиме можливість переконатися, що мені як одному із засновників Української Гельсінської Спілки, Української Республіканської партії, як народному депутатові двох скликань Верховної Ради України не раз доводилося різко критикувати революційну риторику деяких ультра-радикалів з УГС, УРП, а також деяких депутатів Верховної Ради, діяльність яких, за об'єктивної оцінки, часто мала відверто провокаційний характер.

 

Щодо статті "Сучасний імперіялізм", на яку написав свої "Зауваження" брат, вона тим паче не вписувалась у площину руху шістдесятництва. Закладені в статті категорії оцінок не були характерні для шістдесятників, які критикували радянські порядки з позицій радянських людей, спираючись на твори Леніна, на матеріали XX з'їзду КПРС. Впливати на існуючі в СРСР реалії з позицій радянської людини, яка базує свої твердження і свою критику на офіційних документах, що вступили в конфлікт з реальністю, було для того часу набагато сильнішою зброєю, ніж відкритий випад проти СРСР і звинувачення його в новітньому імперіалізмі. На жаль, не всі розуміли перевагу такої позиції над радикальною фразеологією.

 

Маючи в руках незаперечні "козирі", слідчий Малихін під час допиту 6 вересня 1965 року поставив братові Михайлу болючі запитання:

 

Вопрос. Вам предъявлено один лист из записной книжки, на котором написано:

1. Дати визнач, суч. імп.

2. В основу класифікації (комуністичний), капіталістичний), неоімперіалістичний).

3. Визнач. ознаки імп-му та його відмінності.

4. Підкреслити політичні, ідеологічні та економічні протиріччя і т. д.

Поясните, что это за записи?

 

Ответ. Эти записи я сделал, читая статью "Сучасний імперіалізм", и частично использовал их при написании своей статьи "Зауваження". Основная часть этого плана потребовала расшифровки. Фамилию человека, которому я передал этот листок со своими заметками, я называть отказываюсь.

Вопрос. Этот листок с заметками был обнаружен и изъят вместе с вашей рукописью "Зауваження". Гель Иван Андреевич на допросе показал, что вместе с рукописью "Зауваження" Вы передали ему и листок с отдельными заметками. Почему вы скрываете об этом?

Ответ. Показания Гель Ивана я не подтверждаю.

 

Вопрос. Знакомили Вы кого-либо с содержанием Вашей статьи "Зауваження", кроме Гель Ивана Андреевича?

Ответ. Нет, я никого, кроме одного лица, фамилию которого не назову, со своей статьей "Зауваження" не знакомил.

 

Допрос прерван в 13 час.

Допрос возобновлен в 14 час. 30 мин.

 

Вопрос. Вам предъявляется первый экземпляр машинописного текста на двух страницах белой бумаги стандартного формата. Не находите ли Вы, что автор этой статьи дает ответ на Ваши "Зауваження"?

Ответ. Ознакомившись с содержанием предъявленного мне текста, который начинается словами "Мета статті не та, яку побачив у ній автор рецензії...", я заявляю, что этот текст ранее никогда не читал. Вполне возможно, что автор этой статьи полемизирует с некоторыми положеннями из моей статьи "Зауваження". Например, о сущности американского империализма, о толковании слов Т. Шевченка "Коли ми діждемось Вашінгтона", о сущности фашизма и другом.

 

Вопрос. Если Вы никого, кроме, как установлено, Гель Ивана Андреевича, не знакомили со своей статьей "Зауваження", то каким образом могла появиться предъявленная Вам статья, представляющая собою ответ автора статьи "Сучасний імперіалізм" на Ваши "Зауваження"?

Ответ. Мне неизвестно, каким путем попали мои "Зауваження" к автору представленной мне на двух страницах статьи, которая является ответом на мои "Зауваження".

 

Вопрос. Из содержания представленной Вам статьи видно, что ее автором и автором статьи "Сучасний імперіалізм" является одно и то же лицо. Что вы можете сказать по этому вопросу?

Ответ. Я также считаю, что автором статьи "Сучасний імперіалізм" и автором предъявленной мне статьи, начинающейся словами "Мета статті не та...", является одно и то же лицо, как это видно из содержания этих двух документов.

 

Вопрос. Но ведь статья, начинающаяся словами: "Мета статті не та, яку побачив у ній автор рецензії..." была изъята в Вашего брата Горынь Богдана Николаевича. Как вы расцениваете этот факт?

Ответ. Мне не было известно, кто является автором статьи "Сучасний імперіалізм" и статьи, являющейся ответом на мои "Зауваження". Почему ответ на мои "Зауваження" находился у моего брата Горынь Богдана, я не знаю. Является ли он автором статьи "Сучасний імперіалізм" и ответа на мои "Зауваження", мне не известно.

 

Протокол я прочитал. Все записано правильно                                           Горинь

Ст. следователь УКГБ капитан                                                                           Малыхин

(Архів УСБУ ЛО. – Спр. П. 20227.–  Т. 1. – Арк. 146 –-150)

 

Щоб не довести себе постійними допитами до повного виснаження, брат, як і інші звинувачені, прийшов до думки, що пора заокруглювати слідство, а тому вирішив вибірково розповісти на допитах про свою діяльність, кому давав і від кого отримував матеріали самвидаву, тим паче, що говорити про речі, наближені до правди, набагато легше, ніж говорити брехню, вигадувати і лукавити. Такою тактикою, – пише Юрій Зайцев, – досягалася "видимість правдивих свідчень, щоб не наражатися на додаткові моральні тортури, зайво не розширювати перелік інкримінованих статей Кримінального кодексу" (Українська поезія під судом КГБ: Кримінальні справи Ірини та Ігоря Калинців. – Львів, 2003. – С.4).

 

Після "правдивих" показів звинуваченому залишалося заявити, що він осмислив і зрозумів шкідливість своєї діяльності для радянської влади. Як видно з подальших протоколів допиту, брат був вимушений поступово стати на цю позицію, побачивши, що його з усіх боків атакують фактами. Характерним у цьому відношенні є протокол допиту від 7 вересня 1965 року:

 

Вопрос. Вам предъявляется фотокопия текста на трех листах, озаглавленная "Стан і завдання українського визвольного руху (неповні тези для обговорення)". Знаком ли Вам этот документ?

Ответ. Этот документ мне знаком. Познакомился я с тезисами в прошлом году в г. Львове. Я лично получил от одного человека, фамилию которого не назову пока, один экземпляр этих тезисов и фотокопии на трех листах. Я ознакомился с тезисами и познакомил с ними некоторых моих знакомых.

 

Вопрос. Назовите лиц, которым Вы передали для ознакомления вышеуказанные тезисы?

Ответ. Как я помню, давал читать тезисы "Стан і завдання українського визвольного руху" Бутурину Степану Федоровичу, Гель Ивану Андреевичу, своему брату Горынь Богдану Николаевичу. Возможно, я еще кого-либо познакомил с тезисами, но сейчас не могу вспомнить.

Протокол мною прочитан, записан правильно                                          Горинь

 

Допрос проводился с перерывом с 13 до 14-30